Туберкульоз займає одне із перших місць у світі за показниками захворюваності та смертності. Щороку на туберкульоз у світі хворіє понад 9 мільйонів осіб. Захворюваність в Україні у 2013 році склала 68,1 на 100 тис. населення. На Сумщині − 56,6 серед дорослого населення та 10,2 на 100 тис. населення серед дітей.

 Збудник захворювання – мікобактерія (або палочка Коха) − викликає розвиток характерного запалювального процесу в уражених органах. Діти складають 7-8% від усіх зареєстрованих хворих. Особливо чутливі до захворювання маленькі діти. Зараження відбувається від дорослих хворих, які виділяють палочку туберкульозу в навколишнє середовище з харкотинням при чханні, кашлі або розмові. Проте лише 5-15% заражених людей хворіють. В інших осіб виробляється імунітет, при наявності якого людина не хворіє, хоча збудник залишається в організмі.

Імунізація вакциною БЦЖ у ранньому віці знижує захворюваність у 15 разів і попереджує розвиток тяжких форм туберкульозу. Імунна система дитини готова до вакцинації з моменту народження. Зазвичай вакцинація проводиться на 3-7 добу, при цьому чим раніше проведена дана процедура, тим раніше імунна система організму «познайомиться» зі збудником туберкульозу і ефективніше реагуватиме на контакт з інфекційним агентом.

Повноцінний протитуберкульозний імунітет формується у дитини до року. Критерієм успішної імунізації вважається поява рубця на плечі, на місці введення вакцини, – наслідок перенесення локального шкірного туберкульозу. Дуже маленький, майже непомітний рубець свідчить про недостатню імунізацію.

В Україні існує два різновиди вакцини: БЦЖ та БЦЖ-М. Вакцину БЦЖ використовують для вакцинації здорових новонароджених дітей з масою тіла не менше 2500 г. БЦЖ-М вводять дітям з масою тіла менше 2500 г.

Вакцина містить живі ослаблені тваринні мікобактерії і випускається у сухому вигляді. Перед використання вакцину розводять стерильним фізіологічним розчином, який додається до препарату. Для щеплення використовують спеціальний туберкуліновий шприц об’ємом 1 мл. Вакцина вводиться строго внутрішньошкірно на границі верхньої і середньої третини зовнішньої поверхні лівого плеча. Місце введення вакцини не можна обробляти йодом та іншими дезінфікуючими розчинами, а також накладати пов’язку, видавлювати вміст пухирця. Якщо пухирець лопнув, його також не можна нічим обробляти, з часом він підсохне і перетвориться на кірочку. Її не можна видаляти або терти, оскільки це може порушити місцевий інфекційний процес.

Необхідно розуміти наступне: від туберкульозу не застрахована жодна людина, не дивлячись на соціальний статус чи рівень достатку, особливо маленька дитина. Відтак, варто пам’ятати про важливість та обов’язковість вакцинопрофілактики усіх новонароджених дітей.